Досвід роботи

Формування 
інформаційної культури учнів
на уроках інформатики
шляхом впровадження

активних методів роботи

Зміст

1. Актуальність проблеми

2. Основна ідея досвіду

3. Методи навчання інформатики в системі уроків розвитку інформаційної культури

4. Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї

5. Аналіз результатів власної професійної діяльності

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Хто володіє інформацією,

той володіє світом.

                                У. Черчіль

1.Актуальність проблеми

Ознакою часу, в якому ми живемо, є бурхливий розвиток комп’ютерної техніки. Відбувається перехід до інформаційних технологій, тобто до широкого застосування комп’ютерів і програмного забезпечення у виробництві, управлінні, науці, освіті, медицині, торгівлі, банківській справі тощо. Тому не дивно, що оволодіння багатьма сучасними спеціальностями залежить від інформаційної культури особистості.

Інформаційна культура – це інтегративне ут­ворення особистості, яке віддзеркалює її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку ін­формації та ефективної роботи з нею у всіх її формах та представленнях — як в традиційній, друкованій, так і в електронній формі; здатності щодо ро­боти з комп’ютерною технікою та телекомунікацій­ними технологіями; здатності щодо застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті. Вона пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати, трансформувати, зберігати та транслювати необхідну інформацію. До питання інформатики ще у 80-х роках зверталися вчені Г.Г. Воробйов та А.П. Єршов. Але вони тоді трактували інформаційну культуру як комп’ютерну грамотність.

Поява нової формації суспільства, а саме «інформаційного суспільства», тобто суспільства з інформаційним типом соціальної організації, веде до суттєвих змін у плині соціальних процесів і в структурі суспільних відносин. Це, в свою чергу, торкається глибинних основ суспільства, різних соціальних груп і кожного окремо взятого індивіда.

Спеціальні ТЗ навчання – необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання.

У наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ІКТ і не мала б потреби у їх використанні. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги.

 Під формуванням інформаційної культури учнів треба розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє йому не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.

 Формування інформаційної культури особистості учня за допомогою комп’ютерних мереж, можна вважати вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також – здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерну грамотність.

 До інформаційних ресурсів відносяться комп'ютери та їх підключення до мережі Інтернет, що збагачується світовими інформаційними ресурсами. Формування інформаційної культури учнів, яка включає не тільки традиційну інформаційну культуру, але й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп'ютерних засобів, комп’ютерних мереж, тобто поєднує традиційний інструментарій з комп'ютерними засобами, є однією з головних функцій сучасної освіти.

Процес формування інформаційної культури є комплексним і має здійснюватися у п'ятьох взаємозв'язаних напрямах:

1) робота з удосконалення комплектування;

2) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб учнів, особливо пов'язаних з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою діяльністю;

3) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб учнів;

4) удосконалення роботи по підвищенню рівня інформаційних-комп'ютерних знань;

5) популяризація та реклама інформаційних послуг серед учнів.

Таким чином, діяльність комп’ютерних мереж направлена на підвищення інформаційної культури учнів. Інформаційна грамотність та її розповсюдження серед учнів передбачає: ознайомлення учнів з можливостями та інформаційно-документальними ресурсами; бажання стати її постійними відвідувачами мережі Інтернет; формування у читачів знань основних інформаційних джерел та навичок їх використання; формування навичок у сфері бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп'ютерних знань; ознайомлення з інформаційними послугами; ознайомлення з провідними книгосховищами світу, архівами, музеями, центрами інформації та документації, існуючими інформаційними системами, віртуальними бібліотеками глобальної комп'ютерної мережі; можливостями використання інформаційних ресурсів за межами навчального закладу; навчання учнів користуванню інформаційно-пошуковою системою (ІПС) в традиційному та автоматизованому режимах; їх ознайомлення з методами аналітико-синтетичної обробки документів і переробки інформації.

Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з засобами ІКТ, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрація (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрація (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ІКТ слід:

- детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

- визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

- відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми;

- визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Навчання дітей користуванню інформацією на новітніх носіях, електронними базами даних із застосуванням комп'ютерної техніки.

Важливо також визначити, яким є рівень сформованості інформаційних умінь, інтересів, уподобань учнів у даний час (для цього варто використати такі інтерактивні технології, як незакінчені речення, лист до самого себе, інтерв’ю. Крім того, на підготовчому етапі можна скористатися тестами, анкетами та опитуванням); скільки триватиме заняття і де воно відбуватиметься: у бібліотеці, в класі або ще десь. Важливо визначити, які знання і навички має набути учень на даному уроці. Тільки так можна працювати для досягнення певної мети і результатів роботи.

Зміст, форми і методи інформаційної освіти учня визначаються не тільки рівнем його культури, але й умовами праці в комп’ютерній мережі, нерідко ситуативними методами обслуговування: в одних випадках учитель може популярно роз'яснити правила користування певним матеріалом, в іншому – необхідне знайомство з матеріалами, учень проводить сам.

 В умовах формування інформаційного суспільства навчальний заклад забезпечує користувачам доступ до електронних каталогів бібліотек, до електронних журналів, до всіх баз даних, які є в бібліотеках та інформаційних центрах.

 Проблема розвитку інформаційної культури особистості невичерпна і має вирішуватись на сучасному рівні.

2. Основна ідея досвіду

Сьогодні залишається відкритим питання: «Як же найбільш ефективно використовувати можливості сучасних інформаційних та комунікаційних технологій навчання школярів, при навчанні інформатики?». Тому методична проблема, над якою я працюю останнім часом, це - «Формування інформаційної культури на уроках інформатики шляхом впровадження активних методів роботи».

Новизна мого досвіду, набутого під час роботи над даною проблемою, полягає у створенні моделі «Формування інформаційної культури особистості» (додаток 1).

Я виділив три головних компоненти інформаційної культури:

інформаційний – здатність до ефектив­ної роботи з інформацією у всіх формах її подан­ня;

комп’ютерний – визначає вміння та навички щодо роботи з сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням;

компонент застосування – визначає здат­ність застосовувати сучасні засоби інформацій­них та комп’ютерних технологій для роботи з ін­формацією та розв’язання різноманітних задач.

Тому своїм завданням вважаю не тільки повідомлення певної суми знань учням, а й розвиток у них пізнавальних інтересів, творчого ставлення до справи, прагнення до самостійного «добування» і збагачення знань і умінь, застосування їх у своїй практичній діяльності.

3. Методи навчання інформатики в системі уроків розвитку інформаційної культури

Для цього детально опрацьовую змістовний аспект навчання і відбираю з усього розмаїття методів, форм, технологій такі, які дозволять розвивати пізнавальні здібності учнів, їх активність у навчальній діяльності, а також забезпечують формування і розвиток комунікативних компетенцій учнів, підтримують інтерес школярів до предмету, що вивчається, їх активність протягом всього уроку:

Ø проектні;

Ø дослідницькі;

Ø інтерактивні.

Вони дозволяють мені як учителю:

ü пропонувати завдання, для виконання яких необ­хідне звернення до альтернативних джерел ін­формації — додаткової літератури, комп’ютерних баз даних, Інтернету тощо;

ü заохочувати учнів до використання додаткової ін­формації;

ü консультувати з питань тематики робіт та пошуку інформації;

ü навчати учнів усвідомлено згортати інформацію, складаючи план, тези, конспект тощо;

ü стимулювати критичне оцінювання інформації.

4. Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї

Інформаційну компетентність впроваджую на уроці, ставлячи перед учнями такі завдання:

1. Користуючись довідковою, художньою, науко­вою літературою, енциклопедіями, Інтернетом:

а)       підготуйте коротке повідомлення на одну з тем: «Історія створення комп’ютерної тех­ніки», «Розвиток операційної системи Win­dows», «Покоління комп’ютерів», «Комп’ю­терні віруси: міф чи реальність»;

б)       оберіть одного з діячів: Блез Паскаль, Чарльз Беббідж, Ада Лавлейс, Білл Гейтс — і доберіть із додаткових джерел інформацію про нього;

в)       виберіть один із поданих способів підклю­чення до Інтернету: комутоване з’єднання через телефонну лінію, цифрові абонентські лінії (xDSL), цифрова мережа зв’язку з комп­лексними послугами (ISDN), кабельні ме­режі, доступ через мережу стільникового зв’язку (GPRS, CDMA) і опишіть його.

2. Систематизуйте інформацію, складаючи таблиці (хронологічні, порівняльні), схеми, плани:

1) Виберіть один із поданих текстових редак­торів: WordPad, Блокнот, Microsoft Word — та охарактеризуйте його за планом:

а)       структура вікна;

б)       створення нового документа;

в)       уведення та редагування тексту;

г)        форматування сторінки;

д)       друк;

е)        збереження документа.

2) Заповніть хронологічну таблицю, прочитав­ши текст, який містить інформацію про роз­виток обчислювальної техніки.

Період	Опис події	З ким (чим) вона пов’язана

3) Порівняйте ноутбук із комп’ютером, заповнивши порівняльну таблицю.

Ноутбук		Комп’ютер
Переваги	Недоліки	Переваги	Недоліки

3. Творчі завдання. Складіть хронологічний, поня­тійний кросворди, ребуси.

Мій досвід показує, що учням притаманно не тільки дивитись і слухати, а й самим показувати та розповідати про свої досягнення та результати праці. Дуже важливо на цьому етапі виявити солідарність, похвалити за навіть незначні успіхи.

У проектній та дослідницькій діяльності учнів я намагаюсь не обмежувати творчу самостійність. Після обговорення вибраної теми, технічних вимог до роботи діти займаються пошуком інформації, обробкою, складають план роботи й самі його реалізують. Найцікавішими подіями завжди є демонстрація та захист творчих робіт. Не дивлячись на те, що рівень їх виконання різний, автори з задоволенням завжди розповідають про свою роботу.

До уроків узагальнення та систематизації знань і способів діяльності я пропоную виконати творчі роботи: комп’ютерні презентації з цієї теми, про застосування набутих знань в інших галузях. Виконання творчих завдань вимагає використання учнями інформаційно-комунікаційних технологій, оволодіння проектно-дослідницькою діяльністю: роботу з Інтернет-ресурсами, створення презентацій як результату самостійної дослідної діяльності. Ці роботи представляються й захищаються перед учнями класу, колективно аналізуються та рецензуються результати виконання.

Такі види роботи розвивають творчі, пошукові, дослідницькі здібності школярів, зростає їх активність, вони набувають навичок, що можуть знадобитися в житті. Інформаційні технології створюють всі умови для самовираження учнів: ці творчі роботи можуть бути корисними та потрібними для інших. Подібна перспектива створює найсильнішу мотивацію для їх самостійної пізнавальної діяльності в групах або індивідуально. Як приклад можу навести підготовку учнями комп’ютерних презентацій на теми: «Історія розвитку обчислювальної техніки», «Комп’ютерні віруси та антивірусні програми», «Сім чудес світу», «Визначні місця України», тощо (додаток 2).

Наприкінці вивчення теми „Текстовий редактор ” учні вже мають навички набору тексту, його редагування, вміють змінювати шрифт, його розмір, накреслення букв, цифр; застосовують різні типи вирівнювань абзаців (за лівим краєм, за правим краєм, за центром, за шириною); можуть використовувати у своїй роботі об’єкти WordArt, а також автофігури. Для визначення готовності діяльності учнів у нестандартних (нових) умовах пропоную завдання, на реалізацію якого відводжу два уроки: оформити привітальну листівку до свята (Нового року, 8 Березня, Дня Святого Валентина, Дня народження). На першому уроці учні створюють малюнок майбутньої листівки, на другому пишуть текст поздоровлення і вставляють зображення в текстовий файл. У результаті такої діяльності, коли умову завдання сформульовано недостатньо чітко, коли учням ще дуже слабо уявляється результат та шляхи його досягнення, я можу простежити, наскільки добре учні засвоїли матеріал. Іншими словами, чи в змозі вони самі красиво та безпомилково розташувати текст на сторінці, або намагаються діяти за зразком учителя (додаток 3).

Формування навичок роботи з електронними таблицями проводжу з набором задач, де можуть змінюватися вихідні дані, або якщо для розв’язування задачі учні ще слабо зрозуміли важливість застосування формул для розрахунків (учні рахували на калькуляторі і записували результат у ЕТ), то для відповідей на додаткові запитання (перерахунок всіх результатів при зміні будь-якої умови), вони бачили необхідність, а головне, корисність у їх застосуванні (додаток 4).

У своїй практиці я використовую і деякі спеціальні методи, які мають за мету спрямувати інтерес школярів на здобуття знань, підвищення їх відповідальності до навчання, а саме:

Ø методи стимулювання й мотивації навчання;

Ø метод пізнавальної гри;

Ø метод навчальних дискусій;

Ø метод створення ситуації успіху.

Велике значення у формуванні інформаційної культури має контроль і самоконтроль, який я застосовую як метод усного, письмового, індивідуального, фронтального контролю. За багатьма розділами складені тести. Я використовую програму – MyTestX. Ця програма дуже зручна, запитання і варіанти відповідей легко вносити й змінювати. Запитання, які даються учневі, вибираються вибірково, з’являються самі, що виключає списування, підказки. У процесі тестування підраховується кількість правильних відповідей, і по завершенні тестування учневі виставляється оцінка на основі критеріїв для тестових технологій (додаток 5).

Отже, шляхами реалізації можливостей навчального предмета з використанням методів навчання інформатики щодо формування інформаційної культури учнів, вважаю:

- надання учням можливості обрання варіанта завдання чи шляху розв’язання задачі або вправи;

- залучення дітей до роботи у парах, групах;

- використання диференційованих, різнорівневих задач;

- надання учням можливості проявляти ініціативу;

- використання інформації з історії інформатики, математики, художньої культури, фізики;

- створення проблемних ситуацій;

- складання та розв’язування тестів, задач, кросвордів тощо;

- залучення учнів до участі в конкурсах, олімпіадах.

5. Аналіз результатів власної професійної діяльності

Аналіз результатів навчальних досягнень з інформатики високий+достатній та початковий рівень

Навчальний рік	Високий+достатній рівень	Початковий рівень
2013/2014	84,7%	5,2%
2014/2015	85,9%	2,7%
2015/2016	80,6%	4%

Висновок

У результаті впровадження методів формування ін­формаційної культури та компетентності на уроках інформатики учні удосконалюють вміння:

ü використовувати різні джерела інформації;

ü класифікувати документи;

ü користуватися новими інформаційними техно­логіями;

ü переробляти інформацію для отримання певного продукту;

ü критично аналізувати, порівнювати інформа­цію;

ü самостійно опрацьовувати інформацію;

ü систематизувати інформацію;

ü розуміти та усвідомлювати інформацію;

ü залучати власний досвід.

Адже без широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, ефективність яких залежить від рівня інформаційної культури, успішно здійснювати діяльність у більшості предметних галузей практично неможливо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Актуальні питання інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів // Комп’ютер школі та сім’ї. - 2002 - №6 - С.3 - 10.

2.       Божик Л.М. Світ книг – чисте й невичерпне самопізнання, самовдосконалення, самовиховання: [Сцен. заняття] / Л.М. Божик, М.І.Дацюк // Шкіл. б-ка. – 2004. – №4. – С. 38-42.

3.    Буров Є. Комп’ютерні мережі / Є. Буров // Львів: БАК, 1999. – 468c.

4.       Винарик Л.С. Становление информационного общества и информационной культуры / Л.С. Винарик, Я.Г. Берсуцкий, А.Н.Щедрин // Винарик Л.С. Информационная культура в современном обществе: Учеб. пособие / Л.С. Винарик, Я.Г. Берсуцкий, А.Н.Щедрин. – Донецк, 2003. – С. 5-41. – Библиогр.: 8 назв.

5.  Гуревич Р.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія – К. : Освіта України, 2006. – 366 с.

6.  Гуревич Р.С. Навчання у телекомунікаційних освітніх проектах (з досвіду роботи) : навчально-методичний посібник, для педагогічних працівників ПТНЗ, загальноосвітніх шкіл, ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за редакцією професора Р.С. Гуревича. – Вінниця, 2007. – 138 с.

7.  Забарна А.П. Кошарук О.О. Інтерактивні технології навчання на уроках з основ алгоритмізації та програмування / А. П. Забарна, О.О.  Кошарук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. –№8. – с. 9,12.

8.  Останець В.С. Погляд на майбутнє шкільної інформатики /            

 В. С. Останець // Комп’ютер у. – школі та сім’ї 2006. – №7. – с. 22-26.

9.   Разанко О.О.  та інші. Інформатика в школі/ О. О. Разанко та інші // Інформатика в школі – К.: КНЕУ, 2003.